1.1.
Чому ця брошура присвячена Інтернету та свободі вираження поглядів?
Протягом останніх років Інтернет суттєво змінив наше життя у багатьох галузях, включаючи спосіб, у який ми отримаємо доступ до інформації, а також публікуємо її. Але найголовнішим є те, що Інтернет розширив можливості щодо здійснення наших прав на свободу
вираження поглядів як шляхом надання доступу до різних джерел інформації, так і завдяки значній демократизації механізму відкритої публікації будь-якої інформації.
«З огляду на свою доступність і здатність зберігати та передавати величезну кількість інформації, Інтернет відіграє важливу роль у збільшенні доступу громадськості до новин і сприянні поширенню інформації загалом.»
«Times Newspapers Limited» проти Великобританії (№ 1 та № 2), ЄСПЛ, 2009 Огляд справи
«Times Newspapers Limited» проти Великобританії (№ 1 та № 2), заяви №. 3002/03 і 23676/03, рішення від 10 березня 2009 року
Європейський суд з прав людини постановив, що втручання у свободу преси згідно зі статтею 10 Європейської конвенції з прав людини не було непропорційним у випадку, коли за рішенням суду газета повинна була опублікувати повідомлення у своїх інтернет-архівах
з інформацією про те, що дві статті є предметом судового розгляду справи про наклеп і не можуть відтворюватися або бути об’єктами посилань без звернення в юридичний відділ газети.
Рішення: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-91706
Короткий огляд та коментарі: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=002-1623
Таким чином, свобода вираження поглядів – особливо в онлайн-середовищі – перетворилася на тему, яка стосується всіх нас, а не лише журналістів та НУО, які мають справу зі свободою вираження поглядів.
«Можливості, які Інтернет надає користувачам для самовираження через створюваний ними контент, служать унікальною платформою для реалізації ними права на свободу вираження поглядів
«Delfi AS» проти Естонії 2015 [Велика палата], ЄСПЛ, 2015 Огляд справи
«Delfi AS» проти Естонії (Велика палата), заява № 64569/09, рішення від 16 червня 2015 року
Компанія-позивач володіла одним із найбільших інформаційних інтернет-порталів в Естонії. У 2006 році, після публікації статті на порталі про поромну компанію, під статтею було опубліковано низку коментарів, що містили особисті погрози та ненормативну
лексику, спрямовані проти власника поромної компанії. «Delfi AS» вилучила образливі коментарі на прохання юристів власника поромної компанії приблизно через шість тижнів після їх опублікування. Проти компанії-позивача було розпочато
судовий процес у справі про наклеп, внаслідок чого її зобов'язали сплатити 320 євро в якості відшкодування збитків. Визнаючи «важливі переваги, які надає Інтернет в здійсненні свободи вираження поглядів», Суд наголосив, що порушення
статті 10 не відбулося та що «відповідальність за наклеп та інші види незаконних всиловлювань повинна, в принципі, зберігатися і бути ефективним засобом правового захисту від порушення особистих прав».
Рішення: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-155105
Короткий огляд та коментарі:
Також стало важливо, щоб інформація, яка пояснює основні поняття в царині свободи вираження поглядів та відповідну судову практику, була спрощеною та зрозумілою для широкої аудиторії, яка може бути зацікавлена в цій темі.
«Функція блогерів і популярних користувачів соціальних медіа може бути також віднесена до таких “громадських контролерів” в частині захисту, що надається статтею 10».
Справа Magyar Helsinki Bizottság проти Угорщини [Велика палата], ЄСПЛ, 2016 Огляд справи
Magyar Helsinki Bizottság проти Угорщини, заява № 18030/11, рішення від 8 листопада 2016 р.
Справу було відкрито на основі заяви, поданої до Суду Угорським Гельсінським комітетом, після того як останньому національним органом було відмовлено у доступі до інформації про адвокатів захисту ex officio, яких призначали у двох відділах поліції. Суд
виявив порушення права заявника на свободу вираження поглядів та висунув чотири граничні критерії для з’ясування чи застосовується у випадку відмови у доступі до державної інформації Стаття 10 Конвенції.
Рішення: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-167828
Короткий огляд та коментарі:
Хоча з цього питання було опубліковано багато книг і юридичних досліджень для суддів та інших практикуючих юристів, ми переконані в тому, що наразі існує навіть більша потреба в спрощенні та поясненні основ свободи вираження поглядів, особливо в межах
цифрового світу. Все це представлено через призму судової практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка повинна стати основним орієнтиром для всіх європейських користувачів Інтернету.
Ідея цієї брошури виникла також як результат особистого досвіду в галузі свободи вираження поглядів, отриманого протягом останніх років:
По-перше, ця тема здається цікавою не тільки для професійних журналістів, а й для інших користувачів Інтернету, які мають дуже різноманітний освітній досвід і, як правило, не дуже багато юридичних знань. Проте, всі вони беруть участь у поширенні інформації
в Інтернеті і іноді заявляють про порушення своїх прав на свободу вираження поглядів.
По-друге, процес прийняття політичних рішень, що стосуються свободи вираження поглядів, часто здається поспішним, йому бракує достатньої кількості часу для проведення тривалих публічних обговорень або для використання детальних та всеосяжних звітів в
якості основи для прийняття рішень. Це особливо актуально у випадку деяких країн Південної та Східної Європи. Тому витяги зі змагань сторін та висновків ЄСПЛ можуть бути широко визнаними вихідними точками і, як наслідок, корисним аргументом
під час дискусій.
По-третє, в сьогоднішніх умовах доступності потоків інформації багато користувачів шукають легку для розуміння, відфільтровану інформацію, щоб сформувати свою думку (а не замудрі юридичні тексти, які можуть здаватися далекими від теми або такими, що були
написані в іншому столітті).
Але ми вважаємо, що більшість рішень і аргументів на користь свободи вираження поглядів в судовій практиці ЄСПЛ стане доступнішою для розуміння більш широкою аудиторією, якщо вони будуть належним чином представлені.
«Стаття 10 Конвенції гарантує свободу вираження поглядів «кожному». Виключень з цього положення немає, незалежно від того, лежить в основі мети, що переслідується, отримання прибутку чи ні».
Ней та Сунде Колмісоппі проти Швеції, ЄСПЛ, 2013 Огляд справи
Ней та Сунде Колмісоппі проти Швеції, заява № 40397/12, рішення від 19 лютого 2013 р.
Ця справа стосується скарги двох співзасновників "The Pirate Bay", одного з найбільших у світі веб-сайтів для обміну торрент-файлами, які стверджували, що обвинувальний вирок проти них за співучасть у вчиненні злочинів з порушенням Закону про авторське
право, порушує їх свободу вираження поглядів.
Суд визнав заяву неприйнятною для розгляду з огляду на явну необґрунтованість. У ній йшлося, що поширення або надання іншим можливості обмінюватись такими файлами в Інтернеті, зокрема і тих, які захищені авторським правом та спрямовані на отримання прибутку,
є частиною права отримувати та поширювати інформацію відповідно до Статті 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції. Тим не менш, Суд постановив, що внутрішні суди зуміли визначити справедливий баланс між інтересами сторін під час
винесення вироку заявникам, а саме між правом останніх отримувати та поширювати інформацію та необхідністю захисту авторського права.
Рішення: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-117513
Короткий огляд та коментарі: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=002-7408
1.2.
Свобода вираження поглядів. Звідки брати відлік?
Свобода вираження поглядів – це основне право, яке широко використовується, часто порушується, але все ще не є достатньо зрозумілим.
Коли нам не подобається те, що каже хтось інший, ми хочемо, щоб цей хтось замовк та отримав зауваження.
Коли ми хочемо щось сказати, нібито на ту ж тему, з якою ми не згодні, ми вважаємо, що маємо право вільно робити це.
Але чому ми маємо основне право на свободу вираження поглядів, що в цьому корисного, коли і як воно обмежується, ми розглядаємо не часто.
Свобода вираження поглядів
«стосується не лише «інформації» чи «ідей», які приймаються прихильно або розцінюються як необразливі чи нейтральні, але і до інформації або ідей, які ображають, шокують або викликають тривогу. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких неможливе існування «демократичного суспільства»
.
Аксель Шпрінгер проти Німеччини [Велика палата], ЄСПЛ, 2012 Огляд справи
Axel Springer проти Німеччини [Велика Палата], заява № 48311/10, рішення від 7 лютого 2012 р.
Компанія-заявник, видавець загальнонаціональної щоденної газети з великим тиражем, у вересні 2004 р. опублікувала на першій сторінці статтю про зірку популярного телесеріалу, яку було арештовано на фестивалі пива в Мюнхені за зберігання кокаїну. Більш
детально подію було описано в статті на іншій сторінці газети. Відразу після виходу статті, актор добився судової заборони на будь-яку її подальшу публікацію. Компанія-заявник подала скаргу щодо цієї заборони на публікацію новин про
арешт та визнання винним вищезгаданого актора.
Суд визнав порушення Статті 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції, виходячи з того, що обмеження, встановлені для компанії-заявника, не були належним чином сумісними з законною метою захисту репутації або прав інших осіб.
Рішення: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-145700
Короткий огляд та коментарі: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=002-9955
Не існує узгодженої лінії мислення, що дала б відповідь на вищевказані заяви. Хороша новина полягає в тому, що є багато мислителів у галузі політичної філософії, юридичних документів і судових рішень, які дають нам деякі рекомендації. Ще краща новина
в тому, що оскільки юридична реалізація цього права в різних контекстах завжди має динамічний характер, кожен може мати право голосу і впливати на реалізацію політики. Для цього нам потрібно краще зрозуміти основні засади цього права.
Нижче наведено короткий зміст деяких ключових концепцій права на свободу вираження поглядів.
Що ми розуміємо під «свободою вираження поглядів»?
«Свобода вираження поглядів є однією з важливих основ демократичного суспільства, а також однією з основних умов для його прогресу та самореалізації кожної людини».
Аксель Шпрінгер проти Німеччини [Велика палата], ЄСПЛ, 2012 Огляд справи
Axel Springer проти Німеччини [Велика Палата], заява № 48311/10, рішення від 7 лютого 2012 р.
Компанія-заявник, видавець загальнонаціональної щоденної газети з великим тиражем, у вересні 2004 р. опублікувала на першій сторінці статтю про зірку популярного телесеріалу, яку було арештовано на фестивалі пива в Мюнхені за зберігання кокаїну. Більш
детально подію було описано в статті на іншій сторінці газети. Відразу після виходу статті, актор добився судової заборони на будь-яку її подальшу публікацію. Компанія-заявник подала скаргу щодо цієї заборони на публікацію новин про
арешт та визнання винним вищезгаданого актора.
Суд визнав порушення Статті 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції, виходячи з того, що обмеження, встановлені для компанії-заявника, не були належним чином сумісними з законною метою захисту репутації або прав інших осіб.
Рішення: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-145700
Короткий огляд та коментарі: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=002-9955
-
Це важливий інструмент свободи совісті
-
Вона дозволяє робити свідомий вибір, заснований на дотриманні певних цінностей, і тому надає індивідуальну автономію та визначає ідентичність кожної людини
-
Вона сприяє отриманню знань та розумінню через обговорення соціальних та моральних цінностей, створюючи майданчик для генерування ідей
-
Вона сприяє обміну політичними ідеями, а отже, підсилює розвиток демократії
-
Вона створює толерантність, дозволяючи іншим висловлювати свої думки
-
Вона сприяє художньому розвитку, а також академічному та науковому прогресу
1
З чого складається свобода вираження поглядів?
-
право поширювати інформацію у будь-якій формі;
-
право інших одержувати її.
«Свобода вираження поглядів
«поширюється не тільки на зміст інформації, а й на засоби поширення, оскільки будь-яке обмеження, що накладається на засоби, обов'язково перешкоджає здійсненню права на отримання та передачу інформації».
Озтюрк проти Туреччини [Велика палата], ЄСПЛ, 1999
Чому ми обмежуємо свободу вираження поглядів?
-
Оскільки це шкодить здійсненню інших прав (право на недоторканність приватного життя, право на справедливий судовий розгляд, право на свободу думки, совісті та релігії) або перевищує межі основних прав людини (заборона дискримінації та заборона зловживання
правами)
-
Тому що це не було зроблено в сумлінній формі (публікація недостатньо перевірених фактів, вочевидь образлива мова, яка не сприяє проведенню публічної дискусії тощо)
-
Через те, що це шкідливо і не представляє суспільних інтересів
-
Оскільки це ставить під загрозу захист демократії чи правопорядку (розголошення державної таємниці, ризик порушення миру та інше)
«Як зазначено в статті 10, свобода вираження поглядів може бути пов'язана з певними обмеженнями, які, однак, повинні інтерпретуватися конкретно, і необхідність будь-яких обмежень повинна бути переконливо обґрунтована»
Аксель Шпрінгер проти Німеччини [Велика палата], ЄСПЛ, 2012 Огляд справи
Axel Springer проти Німеччини [Велика Палата], заява № 48311/10, рішення від 7 лютого 2012 р.
Компанія-заявник, видавець загальнонаціональної щоденної газети з великим тиражем, у вересні 2004 р. опублікувала на першій сторінці статтю про зірку популярного телесеріалу, яку було арештовано на фестивалі пива в Мюнхені за зберігання кокаїну. Більш
детально подію було описано в статті на іншій сторінці газети. Відразу після виходу статті, актор добився судової заборони на будь-яку її подальшу публікацію. Компанія-заявник подала скаргу щодо цієї заборони на публікацію новин про
арешт та визнання винним вищезгаданого актора. Суд визнав порушення Статті 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції, виходячи з того, що обмеження, встановлені для компанії-заявника, не були належним чином сумісними з законною метою
захисту репутації або прав інших осіб.
Рішення: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-145700
Короткий огляд та коментарі: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=002-9955
Якими повинні бути ці обмеження?
-
Передбачатися законодавством
-
Переслідувати законну мету (захист інших прав або інтересів)
-
Визначатися необхідністю в демократичному суспільстві (повинна існувати нагальна соціальна потреба)
-
Пропорційні
Вираження може приймати різні форми: розмовна та письмова мова, художні твори, фільми, театральна музика, інші виконавські мистецтва або події, включаючи руйнування майна, коли такий акт має «мовний» зміст (реальні приклади включають спалення національного
прапора, обливання фарбою статуй). Відмова від вираження також є формою права на свободу вираження поглядів (право на мовчання).
Свобода вираження поглядів охоплює широкий спектр комунікацій: від політичного висловлювання до академічного, художнього або комерційного спілкування, кожному з яких надається різний рівень захисту. Свобода вираження поглядів включає право на доступ до
інформації, яке у випадку журналістів може означати надання доступу до державної установи, включаючи суди, або до публічного документа, включаючи дані секретних служб. Враховуючи, що у випадку громадян це може означати відсутність цензури
на доступ до інформації в Інтернеті.
Вираження можна передавати різними каналами: через друковані засоби масової інформації, книги, листи, афіші, канали трансляції та - звичайно, в останні роки - переважно через Інтернет.
1.3.
1.3. Свобода вираження поглядів як основне право
Як основне право людини, право на свободу вираження поглядів гарантується низкою відповідних міжнародно-правових документів та договорів.
Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй в 1948 році, гарантує право на свободу слова в статті 19, а також Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, прийнятий цим органом в 1966 році; він
гарантує це право, також згідно зі статтею 19.
Хартія основних прав Європейського Союзу була прийнята Європейським Парламентом, Радою Міністрів та Європейською Комісією у 2000 році та набрала чинності у 2009 році, і вважається "Конституцією" Європейського Союзу. Вона також гарантує право на свободу
вираження поглядів відповідно до статті 11.
Особливе значення має Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ) Ради Європи, відкрита для підписання в 1950 році, що містить положення про свободу вираження поглядів у статті 10. Вона набрала чинності у 1953 році і з часом була змінена шляхом прийняття
16 протоколів. Деякі протоколи до Конвенції ще не були ратифіковані всіма країнами.
2
Європейський суд з прав людини є органом, який здійснює контроль за виконанням Конвенції в 47 державах-членах Ради Європи.
Оскільки Європейська конвенція з прав людини є основним документом в галузі прав людини для держав-членів Ради Європи, ця брошура зосереджується головним чином на судовій практиці, розробленій Європейським судом з прав людини.
Стаття 10 Європейської конвенції з прав людини
Свобода вираження поглядів
- 1
-
Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
- 2
-
Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
.
1.4.
Як зрозуміти цю брошуру
Обсяг права на свободу вираження поглядів заснований на філософських, політичних і правових концепціях, які розвиваються. Він повинен бути проаналізований з урахуванням конкретних географічних, правових і соціальних умов. У більшості випадків це передбачає
знаходження балансу з іншими правами і основними цінностями.
Тому справи, представлені в цій брошурі, слід сприймати виключно як опорний матеріал. Судова практика ЄСПЛ постійно змінюється, а іноді і суперечить сама по собі. Її часом можна навіть критикувати, оскільки її результати подекуди розчаровують тих, хто
просуває основні права на свободу вираження поглядів та доступ до інформації. Більш того, технічний розвиток Інтернету може змінити певні припущення, які ми маємо сьогодні, і які можуть бути включені в майбутні рішення.
Проте така судова практика, як у ЄСПЛ, може бути взірцевою у багатьох випадках, і вона має важливе значення для розвитку основних стандартів надання прав на свободу вираження поглядів і доступу до інформації.
Слід згадати також і ціну такої фільтрації всієї поточної судової практики ЄСПЛ. Перш за все, інформація, що міститься в цій брошурі, не може вважатися юридичною консультацією. По-друге, редактори брошури повинні були обмежувати представлену інформацію,
що для деяких юристів-професіоналів може здатися недосконалим. Крім того, необхідність вибору галузей і справ змусила нас розглянути деякі важливі аспекти дуже коротко: наприклад, питання «мови ворожнечі» або «захисту джерел журналістської
інформації».
Крім того, задля спрощення тексту в брошурі, деякі цитати були вилучені з внутрішніх посилань на інші випадки або документи ЄСПЛ. Також назва справи зазначається щонайменше як «позивачі проти країни, рік». Справи, вирішені Великою палатою, відзначені
як такі. Будь-яке виділення тексту в лапках належить редакторам, з метою акцентування ключових слів, релевантних для читача.
Більш детальна інформація міститься в веб-версії, доступній за посиланням: https://cases.internetfreedom.blog , яка включає короткий огляд кожної справи та посилання на, власне, текст рішення або юридичні огляди.
Ми також повинні визнати, що нашій роботі допоміг не лише той факт, що вся інформація, яка стосується судової практики ЄСПЛ, є загальнодоступною в Інтернеті, але також й існування різних інших проектів і публікацій – всі знаходяться у вільному онлайн-доступі
– які досягли вищого рівня систематизації або аналізу значної частині судової практики ЄСПЛ, пов’язаної (також) зі статтею 10.
Тут перераховані найважливіші з них, особливо для користувачів, які хотіли б або мають потребу докладніше ознайомитись з певними особливостями свободи вираження поглядів:
-
Інформаційні бюлетені, присвячені судовій практиці Суду, а також справам, які ще не були розглянуті, зібрані прес-службою Суду
3
-
Агентство з основних прав - База даних судової практики надає підбірку судової практики Суду Європейського Союзу і Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з прямими посиланнями на Хартію основних прав Європейського Союзу
4
-
Інтернет: судова практика Європейського суду з прав людини (2015 рік)
5
-
Свобода вираження поглядів в Європі. Судова практика у справах щодо статті 10 Європейської конвенції про права людини (2007 рік)6
6
-
Свобода вираження поглядів, ЗМІ та журналісти. Судова практика Європейського суду з прав людини, опубліковано Європейською аудіовізуальною обсерваторією (2015 рік)
7
-
Керівництво з імплементації статті 10 Європейської конвенції про права людини - (2004 рік)
Свобода вираження думок і наклеп. Вивчення судової практики Європейського суду з прав людини (2016 рік) Tekst dostupan na adresi https://rm.coe.int/16806ac95b Органи, які регулюють діяльність ЗМІ і мова ворожнечі (2017 рік)
10
-
Блог «Strasbourg Observers Blog» Центру прав людини Гентського університету в Бельгії
11
-
Глобальна свобода вираження поглядів - Колумбійський університет - база даних, що містить понад 1027 випадків з усього світу 12
12
Основні аспекти з відповідних справ ЄСПЛ:
